|
|
Новости, статьи
Нацбанк сховав грошi, щоб втримати курс?
"У банкiв нема гривневої лiквiдностi. Дехто продавав долари для закриття розривiв лiквiдностi, тому вони не зможуть тиснути на курс. Хоча в нинiшнiх умовах спокуса дуже велика, бо є пiдозри, що друга хвиля кризи в Українi буде на слабша за першу".
З 8 вересня безготiвкових грошей в Українi стало критично мало. Залишки на коррахунках банкiв упали до антирекорду - 9,8 мiльярда гривень.
Щоб зрозумiти суть цiєї цифри, наведемо один факт: для нормального проведення розрахункiв i бiльш-менш млявого кредитування банкам потрiбно не менше 12 мiльярдiв гривень.
Точнiше, цих грошей було достатньо в 2008 роцi, а з тих пiр розмiри економiки все-таки збiльшилися.
Це не збiг обставин, i не пiдступи ворогiв. Нацбанк свiдомо прибирає грошi з банкiвської системи. Це незаперечний факт. Крiм того, за спостереженнями банкiрiв, значно погiршується ситуацiя з готiвковою гривнею.
"Її стає мало, тому що люди знову починають збирати грошi пiд матрац. Є думка, що Нацбанк хоче вiддавати готiвкову гривню кредитно-фiнансовим операторам за окремою угодою", - прокоментував ситуацiю заступник голови одного з великих банкiв.
Виникає питання, навiщо регулятор "виймає" гривню з системи. "Економiчна правда" попросила банкiрiв та експертiв висловитися з цього приводу.
Щоб висловлювання були чесними, редакцiя публiкує їх на умовах анонiмностi. Нинiшнiх керiвникiв НБУ банкiри бояться ще бiльше, нiж свого часу боялися Володимира Стельмаха.
Валютна версiя
У рейтингу версiй перемогла думка, що Нацбанк таким способом намагається не допустити девальвацiї гривнi.
Звучали й iншi припущення. Наприклад, про те, що регулятор гасить наростаючу iнфляцiю або хоче змусити Мiнфiн погасити ОВДП "живими" грошима, якi накопичилися на рахунках у Держказначействi.
"НБУ побоюється i високого попиту на валюту у зв`язку з вiдсутнiстю допомоги вiд МВФ. Щоб захистити вiд девальвацiї гривню, вiн до мiнiмуму "обмежив" гривню i тим самим спростив собi завдання з утримання курсу", - вважає економiст Олександр Охрименко.
Його слова пiдтвердили iншi експерти.
"НБУ "стискає" лiквiднiсть, оскiльки боїться ослаблення гривнi. Якщо вiн дасть бiльше грошей банкам, вони пiдуть на валютний ринок. Пiдвищення курсу вище "8" може призвести до панiки серед населення i тодi без девальвацiї - вже нiяк", - зазначив аналiтик однiєї з iнвесткомпанiй.
"Думаю, йде боротьба iз зростанням курсу. Рiч не в тiм, що НБУ не випускає гривню, а в тiм, що Мiнфiн тримає її на казначейських рахунках. Мабуть, за курсову стабiльнiсть вiдповiдають i уряд, i НБУ, i в цьому сенсi вони борються дуже ефективно", - сказав скарбник одного з банкiв.
Вiн розповiв, що в четвер, 8 вересня, курс вирiс на одну копiйку (це вiдчутно. - ЕП), а потiм так само швидко почав падати.
"У банкiв нема гривневої лiквiдностi. Дехто продавав долари для закриття розривiв лiквiдностi, тому банки не зможуть тиснути на курс. Хоча в нинiшнiх умовах спокуса дуже велика, бо є пiдозри, що друга хвиля кризи в Українi буде на слабша за першу", - пiдкреслив вiн.
Справдi, вважають фiнансисти, ризики девальвацiї на початку вересня стали вищими, нiж весь рiк до цього. На думку скарбника одного з великих банкiв, гривню зараз "качати" особливо не варто, вона i так стоїть на межi обвалу.
"Поки в країнi двозначна iнфляцiя, нема власного виробництва товарiв, крiм продуктiв харчування, гривня залежить вiд динамiки цiн на сталь i газ, а також вiд притоку капiталу. У зв`язку з кризою на свiтовому фiнансовому ринку приплив капiталу в країну через кредити, євробонди та IPO зупиниться, дiятимуть тiльки договори з МВФ. Якщо цiни на сталь почнуть знижуватися, уникнути девальвацiї буде складно ", - вважає вiн.
На пiдтвердження своїх слiв скарбник наводить спостереження, що за останнi тижнi цiни на українську металопродукцiю у свiтi впали, тож знизилася i виручка експортерiв.
У липнi експорт товарiв скоротився на 13% до 5,5 мiльярда доларiв, що стало основною причиною збiльшення дефiциту поточного балансу. На думку експерта, цей факт повинен, як мiнiмум, викликати занепокоєння.
До того ж, останнiм часом експерти все частiше пророкують проблеми з курсом гривнi.
Платiжний баланс України може погiршитися через уповiльнення свiтової економiки та пiдвищення побоювань з приводу можливостi другої хвилi глобальної економiчної кризи.
"Це може проявитися у виглядi помiрного зниження експорту товарiв з країни, а також скорочення притоку валюти на фiнансовому рахунку платiжного балансу. НБУ в цьому випадку доведеться використовувати свої резерви для пiдтримки гривнi ", - вважає керiвник iнформацiйно-аналiтичного центру Forex Club в Українi Микола Iвченко.
Вiн також прогнозує, що до кiнця 2011 року курс буде у межах 8-8,25 гривнi за долар.
Iншi коментатори пророкують обвал гривнi. "Кому вигiдна девальвацiя? Можливо, тим, хто хоче послабити позицiї правлячої елiти", - мiркує аналiтик iнвесткомпанiї.
Чи збудуться похмурi прогнози, стане зрозумiло в найближчi два тижнi.
"Я згоден з колегами: зараз дефiцит гривнi спрямований на стримування стрибкоподiбної девальвацiї. Найближчi днi визначать тенденцiю. Потрiбно вiдстежити динамiку попиту-пропозицiї з точки зору того, чи створить вона тренд iстотної витрати резервiв", - розповiв керiвник одного з невеликих банкiв.
За його словами, обвал гривнi може спровокувати не тiльки спекуляцiї на мiжбанку - дуже важливо, як поводитиме себе населення. Тут позитивну роль вiдiграє те, що пiсля 2008 року люди не тримають депозити в доларах i до певного часу - навiть при зростаннi курсу до 8,25-8,3 гривнi за долар - панiкувати не будуть, вважає вiн.
Позицiя Нацбанку вiдома.
"Щодо долара ми свою валюту не девальвуємо i не збираємося цього робити, щоб не провокувати непотрiбну панiку серед населення. Це чiтка позицiя Нацбанку, яку вiн не збирається мiняти", - сказав голова правлiння НБУ Сергiй Арбузов.
Iншi версiї
Iснує ще кiлька версiй, якi пояснюють дiї Нацбанку. Одна з них пов`язана з цiнами.
"Менi здається, що, оскiльки НБУ несе основну вiдповiдальнiсть за iнфляцiю, вiн стримує грошову масу i знижує вплив грошових агрегатiв на зростання iнфляцiї", - вважає заступник голови одного з середнiх банкiв.
Полiтична версiя, висунута iншим фiнансистом, звучить так: "Влаштовуючи грошовий голод, намагаються прибрати Миколу Азарова у вереснi".
Ще одну версiю висловило джерело, близьке до Мiнфiну.
"Нацбанк хоче змусити Азарова погашати ОВДП, i не дає йому можливостi зробити рефiнансування за рахунок нових випускiв. Мовляв, є 30 мiльярдiв на казначейському рахунку - платiть. А найближче погашення великих випускiв намiчено вже у вереснi", - зазначив вiн.
На перший погляд, версiя звучить переконливо, оскiльки у вереснi справдi повиннi вiдбутися погашення великого обсягу старих випускiв. Однак банкiри стверджують, що це пояснення надумане.
"Про внутрiшнi вiдносини мiж НБУ та Азаровим менi не вiдомо. Однак логiка, яку ви привели, менi не до кiнця зрозумiла. У поточнiй ситуацiї човен краще не хитати, i запас на коррахунку при невиконаному планi запозичень та проблемах на свiтовому фiнансовому ринку необхiдний", - вважає аналiтик iнвесткомпанiї.
Його здивування роздiлили iншi експерти.
"Придбання Нацбанком ОВДП - це реалiзацiя полiтики, яка в цивiлiзованому свiтi називається QE (Quantitative easing, кiлькiсне пом`якшення - полiтика "накачування" економiки грошима за рахунок емiсiї. - ЕП), яку впроваджують i ФРС, i ЄЦБ, i Банк Японiї", - вважає помiчник керуючого активами iнвестицiйних та пенсiйних фондiв ВАТ "Кiнто" Микола М`який.
За його словами, вiдбувається ця операцiя за рахунок звичайної емiсiї, тому нема рiзницi, надрукує НБУ бiльше чи менше. Якщо Мiнфiн погасить перед НБУ борг, це буде означати вилучення грошей з обiгу, iншими словами - скорочення грошової маси.
"До чого зараз така операцiя монетарного посилення, менi не зрозумiло", - додав вiн.
Один з банкiрiв висловив зустрiчне припущення.
"Я мiг би ще повiрити, що НБУ хоче перестати викуповувати ОВДП, якi випускає Мiнфiн. Адже що виходить? НБУ, якщо викуповує ОВДП, фактично робить емiсiю гривнi. За це вiн вiдповiдає за законом, i отримує по шапцi. А Мiнфiн замiсть того, аби реально розмiщувати ОВДП на ринку i ставити реальнi вiдсотки, знову вимагає вiд НБУ викуповувати ОВДП", - зазначив один з експертiв.
За його словами, в серпнi Мiнфiн провалив аукцiони з розмiщення ОВДП.
По-перше, у банкiв не було вiльних грошей.
По-друге, ставки були дуже маленькими, i нерезиденти не хотiли купувати папери уряду.
По-третє, Нацбанк не викуповував облiгацiї.
М`який також зазначив, що донедавна весь "новий" держборг iз задоволенням викуповували комерцiйнi банки, оскiльки кредитувати не було кого, а лiквiдностi вiд припливу депозитiв було бiльш нiж достатньо.
Але як тiльки впали ставки за ОВДП, а частка державних облiгацiй в активах банкiв досягла певного лiмiту, банки втратили iнтерес до паперiв, що й проявилося в провальних аукцiонах в останнi мiсяцi.
"Напевно, це i змушує Азарова знову йти до НБУ як до кредитора останньої iнстанцiї, оскiльки ставки пiдвищувати вiн не особливо хоче", - припускає експерт.
Таким чином, ключовим для Нацбанку є питання, чи доведеться йому знову вмикати "друкарський верстат", щоб фiнансувати витрати уряду.
|
| Категория: Рынок недвижимости | Добавил: администратор (12.09.2011)
|
| Просмотров: 591
| Рейтинг: 4.0/1 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
|
Block title |
|
|
