|
|
Новости, статьи
Свiтовi кризи та Україна
Оскiльки певну частину товарiв чи послуг громадяни створюють власноруч, слiд максимально розширити перелiк видiв працi, якi не вимагають реєстрацiї пiдприємницької дiяльностi. Зараз до них вiдносять лише вирощування продукцiї на присадибних дiлянках.
В умовах перманентної загрози свiтових криз хотiлося б почути хоча б якийсь аналiз ситуацiї, що склалася, вiд українського уряду. Замiсть цього ще донедавна розмови велися лише про новi кредити.
Проблеми iнфляцiйно-кредитних економiк
Справдi, позики стимулюють економiку, але лише тодi, коли ставки за ними нижчi за величину прибутку, отриманого вiд виробництва i продажу товарiв. Тобто за наявностi постiйного споживання i виробництва, iнакше кредитнi грошi створюють iнфляцiю, навiть не продукуючи нiякого продукту.
Хоча кредити i справдi спершу стимулюють економiку, але їхня майбутня виплата призводить до вилучення коштiв у пiдприємств та громадян, множачи їх борги i провокуючи майбутнiй економiчний спад внаслiдок зниження їхньої купiвельної спроможностi.
Таким чином, кредитування породжує потребу у постiйному зростаннi економiки, адже, "споживаючи" в якiйсь мiрi частину її майбутнього, викликає потребу у компенсацiї цiєї нестачi за рахунок додаткового зростання.
Це, в свою чергу, зумовлює наступнi проблеми iнфляцiйно-кредитних економiк. Найперша з яких та, що для постiйного зростання виробництва потрiбно все бiльше i бiльше ресурсiв, кiлькiсть яких на планетi обмежена.
Та й споживання не може зростати вiчно - тривалiсть людського життя i необхiдних для нього матерiальних благ не безмежна. Виходом за такої моделi економiки може бути наступне.
1. Переважний випуск товарiв постiйного, але нетривалого обiгу - продуктiв харчування, одягу, взуття, тепла, електроенергiї, води.
2. Створення безвiдходних пiдприємств iз замкнутим циклом виробництва, якi майже не споживають природних ресурсiв або споживають вiдтворювальнi.
3. Створення благ, якi тiльки умовно можна вважати матерiальними - розвиток туризму, сфери послуг, телешоу, концертної дiяльностi, iнформацiйних технологiй, хоча можливiсть споживання подiбного продукту теж не безмежна.
4. Пiдвищення цiн: випуск бiльш дорогого, якiсного i престижного товару, який, проте, теж треба оновлювати, бо вiн виходить з моди.
Цiкаво, що бiльшiсть з цих рецептiв давно вже використано захiдними економiками, в першу чергу - американською. Випуск продуктiв харчування поставлений на промислову основу з цiлим культом їх споживання - iнакше звiдки у США стiльки товстих людей?
Вже давно у повну силу працює голлiвудська "фабрика мрiй", а американський шоу-бiзнес оволодiв усiєю планетою, принаймi англомовною. Про туризм, сферу послуг i постiйнi змiни моди, особливо на предмети розкошi, годi й казати.
Втiм, поки що нiхто не поспiшає створювати безвiдходнi пiдприємства. Вочевидь, добувати сировину i будувати заводи в третiх країнах все ще вигiднiше, але це тiльки додає нових проблем свiтовiй економiцi.
Свiтовий розподiл працi та його наслiдки
Переносячи виробництво зi США та Захiдної Європи у Мексику, Таїланд чи В`єтнам, розвинутi країни автоматично знижують рiвень власного споживання - внаслiдок втрати їхнiми пiдприємствами частки замовлень. I, вiдповiдно - й частини споживчих коштiв у виглядi зарплати їхнiх працiвникiв.
А зароблений транснацiональними корпорацiями в країнах "третього свiту" прибуток, навпаки - повертаючись назад, формує додаткове iнфляцiйне навантаження на економiку їхнiх країн.
I навiть якщо загальне спiввiдношення товар/грошi при цьому не змiнюється, то грошi, замiсть того щоб потрапляти у руки громадян, здатних придбати вироблений товар, опиняються тепер у банках, на рахунках великих пiдприємств i корпорацiй, звiдки громадяни можуть їх отримати назад лише у виглядi нового кредиту.
Таким чином у банкiвському секторi накопичується додаткова кiлькiсть грошей, яка може виплеснутися на споживчий ринок у виглядi нового витка споживчого кредитування та пов`язаних з ним iнфляцiйних проблем.
З iншого боку - за рахунок створення додаткових робочих мiсць до певної мiри зростає рiвень життя в менш розвинутих країнах.
Але продукцiя, що випускається там, для жителiв цих країн є надто дорогою i тому заробленi кошти витрачаються ними в першу чергу на продукти першої необхiдностi - харчi, одяг i взуття, медикаменти, житло i тепло.
Якi знову ж, в цих країнах переважно не виробляються. Тому отриманi громадянами у виглядi зарплати кошти пiдтримцi виробництва у цих країнах, попри всi закони економiки, не сприяють.
Через це природнi ресурси в країнах третього свiту поступово вичерпуються, а споживання в розвинутих державах досягає свого максимуму. Так основа сучасної економiки - обов`язкова наявнiсть i споживання, i виробництва фактично досягає своєї критичної межi.
Монетаризм i Україна
В повнiй мiрi описане стосується й України - навiть попри те, що нiяких серйозних iнвестицiй в нашу країну ми, на вiдмiну вiд Iндiї чи Китаю, за усi роки незалежностi так i не отримали.
Єдине, що нам дiсталося вiд "захiдного" свiту - це приплив коштiв у банкiвську сферу. Бо процентних ставок, що сягають 30% рiчних, там зроду не бачили.
А тi фiрми з iноземними iнвестицiями, якi все-таки щось випускають, нiчого позитивного економiцi нашої країни здебiльшого не приносять. Як-от пiдприємства легкої чи взуттєвої промисловостi.
Сировину вони здебiльшого iмпортують. А готову продукцiю навпаки - продають на Захiд. Сплату податкiв в Українi теж мiнiмiзують - так що в результатi тут зостається лише зарплата працiвникiв + податки з неї.
Краще, нiж нiчого. Але отримавши її, українцi, як i таїландцi чи мексиканцi, фактично не мають на що її тратити - так як українського взуття, одягу та й значної частини продуктiв харчування - навiть нещасної гречки, м`яса i молока, практично зовсiм немає.
От i виходить та дивина, яку озвучував радник НБУ Гальчинський - що криза 2008-го року в Українi мала свої причини ще й у тому, що зростання зарплат перевищувало зростання ВВП.
Хоча мав би знати, що якщо в структурi ВВП частка зарплати становить десь бiля 26%, то при фактичному зростаннi ВВП, скажiмо, на 5%, їх можна легко пiдняти i на 20%. За умови, правда, якби вони зрiвноважувалися... не металом, як у нас - який люди не їдять, а тим, що вони споживають в першу чергу.
Тобто все тим же молоком, м`ясом, одягом i взуттям. Розвитком туризму, сфери послуг i розваг, книгодрукування i кiно. Але якщо з туризмом в Українi ще так-сяк склалося, то з iншим - нi! Навiть концерти - й то переважно росiйськi. А про українську книгу чи кiно казати й взагалi смiшно.
Але грошово-кредитне регулювання економiки, що теж мав би знати пан Гальчинський - прямий обов`язок Нацбанку.
I в умовах зростання доходiв населення завдяки випуску тих товарiв, якi воно прямо споживати не може (як-от металу), чи за рахунок оплати працi на тих пiдприємствах, якi всю свою продукцiю вивозять за кордон, Нацбанк мав би своєю кредитною полiтикою сприяти налагодженню виробництва iнших, необхiднiших нам товарiв.
Так працює здорова економiка - зростання попиту - збiльшення кiлькостi споживчих коштiв, сприяє зростанню виробництва, а не його спаду, як це твердять нам. Iнакше у 90-х, коли ми взагалi грошей не отримували, українська економiка мала б усю планету обiгнати. Цього не сталося.
Але зараз, на щастя, iснує ще невикористаний резерв запуску виробництва необхiдних товарiв. Це й дає Українi той необхiдний лiмiт часу перед обличчям можливих загроз, який потрiбний для вирiшення наступних проблем:
- переробки смiття i створення безвiдходного виробництв;
- переорiєнтацiї економiки з ресурсно-орiєнтованої на безвiдходну чи на таку, що використовує вiдновлювальнi ресурси;
- налагодження виробництва бiльш дорогої, високотехнологiчної, якiсної i престижної продукцiї;
- i нарештi - змiни дiючої економiчної моделi.
До того ж, оскiльки якусь частину товарiв чи послуг громадяни створюють власноруч, слiд максимально розширити перелiк тих видiв дiяльностi, якi не вимагають реєстрацiї пiдприємницької дiяльностi.
Зараз до них вiдносять лише вирощування сiльгосп продукцiї на присадибних дiлянках. А слiд би вiднести й iнтелектуальну дiяльнiсть, зелений туризм, таку пiдприємницьку дiяльнiсть, що не використовує працi найманих робiтникiв чи приносить прибуток нижчий мiнiмального, тощо.
|
| Категория: Экономика и финансы | Добавил: администратор (10.08.2011)
|
| Просмотров: 588
| Рейтинг: 5.0/1 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
|
Block title |
|
|
