|
|
Главная » 2011 » Август » 12 » Земельна реформа: знову пани i крiпаки
17:59 Земельна реформа: знову пани i крiпаки |
Власника можуть зобов`язати обмiняти дiлянку. Вiн може не погодитися, однак шукати справедливiсть доведеться в судi. В результатi такої "консолiдацiї" селянин замiсть родючих ґрунтiв може отримати дiлянку суцiльних пiскiв.
Сьогоднi Україна, як нiколи ранiше, перебуває в очiкуваннi вiдповiдального кроку, який завтра може визначити "обличчя" держави та долю бiльшостi громадян.
В результатi земельної реформи, яка триває в Українi протягом останнiх двох десятилiть, держава втратила своє монопольне право на землю. За даними Державного агентства земельних ресурсiв, на 1 жовтня 2010 року трохи бiльше 6,9 мiльйона громадян набули право на земельний пай.
Середнiй розмiр паю в Українi - 4,2 гектара. Для ведення товарного виробництва ця площа економiчно невигiдна: жоден врожай не вiдшкодує витрат аграрiїв на посiвну.
Водночас, переважна бiльшiсть власникiв земельних паїв - звичайнi селяни, якi не можуть своїми силами та за допомогою пiдручних засобiв обробляти свою дiлянку. Вiдтак, аби земля не простоювала, вони змушенi здавати її в оренду за безцiнь - 200-500 гривень за гектар на рiк не можна назвати справедливою цiною.
При цьому нема упевненостi, що орендарi дотримуватимуться сiвозмiн i дбатимуть про родючiсть. Скорiш за все, вони обмежаться iнтенсивним використанням поля упродовж кiлькох сезонiв, а потiм впроваджуватимуть свою "дбайливiсть" на iншiй дiлянцi. Результат такого використання очевидний: деградована земля.
Крiм того, встановлений законом мораторiй на вiдчуження аграрних земель дiє лише на паперi. Наразi функцiонує тiньовий ринок з незаконними оборудками. Продаж при цьому проводиться за принципом "скiльки дасте".
Скасування мораторiю та формування ринку земель сiльськогосподарського призначення довгi роки залишається одним з найбiльш важливих соцiально-економiчних питань. Воно викликає чи не найбiльшi дискусiї серед фахiвцiв.
Оптимiсти вказують, що це буде логiчним завершенням земельної реформи та забезпечить створення конкурентного сiльськогосподарського виробництва, що дозволить вивести його на європейський рiвень. Песимiсти наголошують, що це створює ризик концентрацiї значної кiлькостi земель в одних руках.
Зрозумiло одне: формування ринку сiльськогосподарських земель є неминучим, адже це стимулюватиме розвиток нацiональної економiки, полiпшить iнвестицiйний клiмат країни. Проте це можливо тiльки за умови, якщо держава забезпечить економiчнi та правовi передумови функцiонування прозорого, конкурентного ринку.
Однак це навiть не обговорюється. Влада робить усе, аби скасувати мораторiй i вiдкрити ринок земель з початку 2012 року. Так, закон "Про Державний земельний кадастр" вже пiдписав президент, а пiсля повернення з вiдпусток на парламентарiв чекає обговорення та ухвалення урядового законопроекту "Про ринок земель".
Що станеться далi, легко спрогнозувати. Бiльшiсть селян не будуть готовими до таких швидких крокiв. Однак головне питання - не в оперативностi владних iнiцiатив.
Найбiльша небезпека полягає у тому, що законопроект захищає лише iнтереси великих землевласникiв - держави та українських латифундистiв, а також мiстить положення, якi можуть стати основою для корупцiї та владних зловживань.
Консолiдований дерибан
Поняття консолiдацiї аграрних земель для бiльшостi громадян залишається невiдомим. Загалом, цей механiзм полягає у тому, що кiлька власникiв земельних дiлянок, якi входять до одного масиву, за спiльною згодою можуть обмiнятися своїми дiлянками або змiнити їхнi межi з метою їх рацiонального використання.
У законопроектi цьому питанню вiдводиться цiла глава, суть якої можна звести до одного: в Українi консолiдувати землi можна буде винятково за iнiцiативи великого землевласника, а також без згоди на це iнших осiб.
Передбачається, що обмiн i змiна меж дiлянок може здiйснюватися за проектом землеустрою, iнiцiатором розробки якого є особи, якi володiють 75% масиву.
Для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою iнiцiатору не потрiбно повiдомляти про свiй намiр iнших власникiв та отримувати їхню згоду. Бiльше того, у разi незгоди представникiв "земельної меншостi" з такими iнiцiативами процес консолiдацiї може бути зупинено лише у судовому порядку за їхнiм позовом.
Законопроект чiтко не визначає механiзм обмiну або змiни меж дiлянок. За статтею 27, такi дiлянки повиннi бути рiвноцiнними i розмiщуватися у цьому або сумiжному масивi. Водночас, процедура визначення дiлянок рiвноцiнними доволi неоднозначна.
Вiдтак, за умови затвердження проекту землеустрою, власника можуть зобов`язати укласти договiр мiни належної йому дiлянки. Звiсно, вiн може не погодитися з цим, однак добиватися справедливостi доведеться у судi. У результатi такої "консолiдацiї" селянин замiсть родючих ґрунтiв може отримати дiлянку суцiльних пiскiв.
Розробники потурбувалися i про гаманцi великих землевласникiв - дохiд вiд рiвноцiнного обмiну дiлянки не оподатковується. До речi, таке формулювання породжує запитання: якщо дiлянки рiвноцiннi, то звiдки може взятися дохiд?
Право "першої ночi" держави
У разi прийняття законопроекту держава стане повноцiнним гравцем на ринку земель - зможе купувати та продавати аграрнi землi. Найголовнiше - держава, а точнiше кажучи, посадовцi державного земельного органа будуть завжди у виграшi.
Згiдно iз статтею 19 проекту держава матиме переважне право на придбання приватних дiлянок за межами населених пунктiв для ведення товарного виробництва та особистого селянського господарства за цiною, оголошеною для продажу.
Це положення вiдкриває безкраї можливостi для корупцiї i махiнацiй з бюджетними коштами. Вже зараз можна визначити принаймнi два варiанти порушень.
Припустимо, особа є власником деградованої дiлянки, на яку нема жодного попиту з боку потенцiйних покупцiв-аграрiїв. Водночас, така ситуацiя жодним чином не виключає появи зацiкавленостi держави у придбаннi такої землi. Звiсно, за подiбний "iнтерес" потрiбно платити, адже практику "вiдкатiв" ще нiхто не скасовував.
Iнша ситуацiя: особа вирiшує продати дiлянку, на яку є значний попит. Держава в особi земельного органа може використати своє переважне право та придбати цю землю, а може ним не скористатися. У результатi, землю зможуть купити iншi особи. Неважко здогадатися, у чому причина такої вiдмови.
Дарувати нiкому
За статтею 48 законопроекту, приватний власник може подарувати аграрнi землi членам своєї сiм`ї або державi. Рацiональне зерно тут справдi є - це дозволить упередити незаконнi оборудки. Однак не все так просто.
Проект мiстить визначення "члени сiм`ї фiзособи", а що робити, коли близьких родичiв не залишилося? Дальнiм родичам подарувати землю проект не дозволяє. Вирiшити цю проблему могло б положення, що в разi вiдсутностi у власника землi членiв сiм`ї вiн може подарувати свою дiлянку iншим родичам.
Крiм того, ця стаття передбачає обмеження на укладення договорiв дарування щодо всiх аграрних земель. У той же час, законодавство встановлює таке обмеження лише щодо певних категорiй земельних дiлянок - для ведення товарного аграрного виробництва, особистого селянського господарства, а також земельних паїв.
Iншi ж землi, зокрема для садiвництва та городництва, можна вiльно дарувати.
Такi iнiцiативи скидаються бiльше на прояв недолугої законодавчої технiки або чергову спробу обмеження прав власникiв. Загалом же законопроект та усю земельну реформу, яку проштовхує влада, можна охарактеризувати як класово забарвлену: створюються комфортнi умови для чиновникiв i великих землевласникiв.
Це вiдверта i цинiчна спроба узурпацiї української землi, i вона не має нiчого спiльного iз створенням конкурентного сiльськогосподарського виробництва та виведенням його на європейський рiвень.
Ця реформа, як i Податковий кодекс та змiни пенсiйних законiв, не покращить життя людей. Вона ще раз доводить: нинiшня влада на ефективнi реформи не здатна. Чи довго народ терпiтиме цi недолугi злочиннi експерименти?
|
|
Категория: Главные новости недвижимости |
Просмотров: 851 |
Добавил: администратор
| Рейтинг: 5.0/1 |
|
Block title |
|
|
